Письменник Вільям Стайрон колись назвав депресію «сірим дощем жаху». Цей розлад настрою може з’явитися раптово, без видимої причини, або ж стати наслідком поразки чи особистої втрати. Він спричиняє стійке відчуття смутку, безпорадності, безнадії, провини чи меншовартості. Депресія також заважає концентрації, знижує мотивацію і впливає на повсякденне життя.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я та МОЗ України, депресія входить до п’ятірки найпоширеніших психічних розладів і є однією з головних причин інвалідності. В Україні, за оцінками експертів, від депресії страждають понад 2 мільйони людей, що становить приблизно 6–7% дорослого населення. Поширеність розладу зростає, особливо серед молоді та людей працездатного віку.
Депресія може мати різні форми — від великого депресивного розладу до дистимії чи сезонного афективного розладу. Депресивні епізоди є й складовою біполярного розладу.
Цей стан зачіпає багато систем організму, зокрема імунну. Він порушує сон, апетит, іноді призводить до схуднення, а в інших випадках — до набору ваги. Депресія часто поєднується з тривогою, і дослідження свідчать, що вони мають спільні механізми вразливості.
Повного розуміння природи депресії досі немає. Дедалі більше даних вказують, що вона може бути своєрідною захисною реакцією організму — «відключенням» у відповідь на небезпеку чи поразку, спрямованим на збереження енергії.
Деякі дослідження пов’язують схильність до депресії з харчуванням: як напряму (нестача омега-3 жирних кислот), так і опосередковано (стан кишкової мікрофлори). Але депресія — це не лише тіло, а й думки та емоції. Вона завдає болю як самим хворим, так і їхнім близьким, і все частіше проявляється у дітей.
Навіть у тяжких випадках депресія піддається лікуванню. Вона має циклічний характер, і раннє втручання може запобігти повторним епізодам. Найбільш ефективною вважається когнітивно-поведінкова терапія, яка працює з негативними моделями мислення, з чи без використання антидепресантів. Є також докази, що регулярна медитація усвідомленості самостійно або у поєднанні з психотерапією допомагає запобігати розвитку депресії, зменшуючи чутливість до стресових подій та послаблюючи нав’язливі негативні думки.
Які ознаки депресії?
Не всі люди з депресією відчувають однакові симптоми. У когось їх мало, у когось — багато, і вони можуть змінюватися з часом.
Депресія часто проявляється у вигляді стійкого смутку, тривожності або внутрішньої порожнечі, почуття безнадії чи песимізму, провини або нікчемності. Вона може призводити до втрати інтересу до справ, які колись приносили задоволення, включно зі статевим життям. Типовими є зниження енергії, швидка втомлюваність, дратівливість, неспокій, труднощі з концентрацією та прийняттям рішень. У багатьох з’являються думки про смерть або самогубство.
До фізичних проявів належать порушення сну (безсоння, надмірний сон або ранні пробудження) та зміни апетиту (схуднення або набір ваги). Часто виникають хронічні симптоми, як-от головний біль, проблеми з травленням чи постійний біль.
Що спричиняє депресію?
Єдиної причини немає. Найчастіше депресія виникає під дією поєднання генетичних, біологічних, психологічних і соціальних факторів. Вона може бути наслідком травматичних подій, втрати близьких, проблем у стосунках чи сильного стресу. Подальші епізоди можуть з’являтися вже без очевидного тригера.
Не кожна складна подія призводить до депресії. Дослідження свідчать: це трапляється тоді, коли стрес запускає надмірні негативні роздуми про себе, що тягнуть настрій униз.
Мозкові дослідження показують, що у людей із депресією деякі ділянки мозку, відповідальні за регуляцію настрою, сну та поведінки, працюють інакше. Частина цих змін може бути причиною розладу, частина — його наслідком.
У деяких випадках депресія має спадковий характер, що свідчить про генетичну вразливість.
Як лікують депресію?
Навіть тяжка депресія добре піддається лікуванню. Чим раніше почати, тим кращий результат і тим нижчий ризик рецидиву.
Перший крок — обстеження у лікаря, щоб виключити інші можливі причини схожих симптомів, наприклад проблеми зі щитоподібною залозою чи наслідки інфекцій. Лікар також з’ясовує, чи є у пацієнта думки про самогубство, чи є вживання алкоголю чи наркотиків.
Основні методи лікування — психотерапія та медикаменти. Когнітивно-поведінкова терапія показує високу ефективність, самостійно або разом із антидепресантами. Психотерапія допомагає змінити мислення, що підтримує депресію, а ліки зменшують симптоми, щоб людина могла активно брати участь у терапії.
Природні підходи
Депресія потребує активного лікування, адже кожен епізод підвищує ймовірність наступних. Проте при легкій чи середній формі інколи ефективними можуть бути немедикаментозні методи. Корисними є здорове харчування, фізична активність, практика усвідомленості та формування нових звичок мислення і поведінки.
Депресія і фізичне здоров’я
Депресія впливає не лише на емоції, а й на тіло. Вона утричі підвищує ризик серцевих захворювань, послаблює імунітет, підвищує вразливість до інфекцій, може бути пов’язана з деякими видами раку. Люди з депресією частіше мають діабет та остеопороз.
У частини людей спостерігається хронічно знижений настрій і низький рівень енергії протягом багатьох років — такий стан називають дистимією.
Життя з депресією
Іноді кожен переживає тимчасову пригніченість, але клінічна депресія — це тривале повторюване коло негативних думок, безсилля і зниження енергії. Це не ознака слабкості і не стан, який можна подолати силою волі. Людина з депресією не може просто «зібратися» і стати здоровою.
Сучасне життя додає факторів ризику: високі вимоги з дитинства, брак живого спілкування, зростання залежності від гаджетів, культ матеріальних цінностей замість соціальних зв’язків.
Попри це, деякі дослідники вважають, що депресія може мати і певний сенс: вона змушує людину задуматися над власним життям і проблемами, які потребують вирішення.
Основні форми депресії
Найчастіше під депресією мають на увазі великий депресивний розлад — стійкий стан смутку, апатії, безсилля.
У біполярному розладі депресивні періоди чергуються з епізодами манії, коли людина має надмірну енергію.
Післяпологова депресія виникає у деяких жінок після народження дитини і вимагає лікування, адже заважає догляду за малюком.
Сезонний афективний розлад зазвичай проявляється взимку, коли бракує сонячного світла. Допомагає спеціальна світлотерапія.
Біологія депресії
Депресія глибоко впливає на біологічні процеси. Вона змінює роботу нервової системи, порушує вироблення нейромедіаторів, послаблює формування нових клітин мозку, впливає на енергетичний обмін у нейронах, порушує добові ритми. Усе це визначає характер і тяжкість симптомів.
Депресія і суїцид
Більшість випадків суїциду пов’язані з психічними розладами, найчастіше з депресією. Чим тяжчий перебіг, тим вищий ризик. Водночас більшість людей із великим депресивним розладом не здійснюють спроб самогубства.
Близько 5% хворих мають суїцидальні думки. Найсерйозніший сигнал небезпеки — розмови про бажання померти.
Депресія у дітей
Все частіше депресія вражає дітей і підлітків, навіть дошкільнят. У дітей вона може проявлятися так само, як у дорослих: смутком, втомою, втратою інтересу, але нерідко — дратівливістю, агресією та проблемною поведінкою.
Серед можливих причин — булінг, надмірне використання соцмереж, а також зникнення вільної гри, яка традиційно була важливою сферою розвитку й радості для дітей.